Скажіть, а що таке “Luften beni ara”?
Ето, напевно, з вірменського або грузинського, не здогадуюся…

здрастуйте!
необходімо зробити текстовий переклад озвучення фільму (діалогові листи, скрипти) і утруску з англійського і німецького на російський, тобто отсмотреть і підігнати переведення під хронометраж.
фільми 10-15 сторінок. близько 10 штук в сумі.

інтересуєт:
во-первих, яка буде вартість даної послуги.
во-вторих, терміни.
ну і люди цікавлять, хто взявся б.
довольно терміново.

ответи в комменти і милі volonta(сабака) pr-pravila.ru

спасибо.

Допоможіть, будь ласка..
Есть дві словосполуки - “залишилося декілька хвилин” і “залишилося декілька будинків”. Мало того, що кидаюся між купою слів (залишитися - zosta

//crossposted to germanisch

Начинаєм зараз з розсилки Іллі Франка; вона відкрилася лише в жовтні, поки є три випуски, і сподіваємося, що продовжиться.

Випуськ разів, замітки.

“В морфології все словотворення і словозміна…омощью афіксів, що приєднуються до основи слова; напр.. odalarimizda ”в наших комнатах” складається з oda-lar-imiz-da, де oda — ”комната” -lаr — афікс множини, -imiz — афікс приналежності 2 л. мн. ч., відповідного російському присвійному займеннику „наш”, -da — афікс місцевого відмінка, що відповідає на питання: «де?»”

- нагадало про латинь (яку сьогодні і без того вже згадували): там теж зустрічається таке словотворення, хоч і начеб не часто. Начебто в…у віршованих текстах (взагалі, вірші в латині мають на увазі деякі умовчання, без врахування яких вони і як вірші-то сприйматися не будуть, наприклад - ради дотримання розміру частенько не виголошуються закінчення слів); що відразу приходить в голову - строчки з оригінала до “Я пам’ятник собі спорудив…”:

exegi monument(um) aere perennius
regalique situ piramid(um) altius

//собственно, узяті в дужки закінчення - не виголошуються. Або це нас неправильно вчилі?..

Слово regalique - якраз таке “складене” слово, де que - “приєднуюча” частка (у російському переведенні швидше за все стане словом “і”, причому стояти буде перед словом, а не після), в звичайному тексті той же сенс переданий був би (як я зараз пам’ятаю) через “Et regal” або щось в цьому дусі (et - “і”… якщо пам’ять мені не зраджує :).

***

“Прісоєдіненіє афіксів (словотворчих і словоїзменітоBьних) відбувається в строго певною последовательності: загальне передує приватному. Не дивлячись на велику кількість всіляких афіксів, абсолютна стрункість, регулярність всієї структури мови і відсутність виключень роблять турецьку мову схожою на прилад, що чітко діє, легко розбираний на складові частини.”

***

“Корень турецького слова…” загалом, майже завжди зберігається незмінним… але есть нюанси. Всякі там чергування, редукування і тому подібне - все, як у людей, загалом. Перераховувати особливо тут врядчи стоїть; у будь-якому випадку, вони напевно потім розбиратимуться надалі.

***

“Характерной межею синтаксису є наступне положення: визначення передує визначуваному, доповнення — доповнюваному, підмет — присудку, підрядне речення — головному, тобто все залежне розташовується перед тим, від чого воно залежить.”

***

“Лексичеський склад турецької літературної мови був переповнений арабськими і персидськими запозиченнями, якіпроникали через літературу і переклади з арабської і персидської мов. Переведення були провідниками не лише лексики, але і, у ряді випадків, арабських і персидських синтаксичних конструкцій. Величезну роль в справі повені турецької мови вказаними запозиченнями зіграли: релігія, мовою якої була арабська мова, школи-медресе, де вчення велося на арабській мові, адміністрація і фіскальний апарат з її арабською термінологією і, в деякій частині, безпосереднє спілкування населення. Персидський мова проникала, головним чином, через літературу. Все це привело до того, що в літературній мові в деяких випадках відсоток арабо-персидських запозичень доходив до 90.

Кроме арабських і персидських елементів в турецькому лексиконі представлені також запозичення із західноєвропейських мов. Старими запозиченнями з названих мов є італійські і грецькі.”

***

“Турки до 1928 р. користувалися арабським алфавітом, який ні в якому міри небув придатний для турецької мови хоч би тому, що мав „зайві” символи для приголосних і недостатню кількість засобів, що можуть передавати сильно розвинений вокалізм турецької мови, перетворюючи турецькі слова на своєрідні шаради, чому немало сприяла майже повна відсутність скільки-небудь твердо встановлених орфографічних правил. Що все робилося, починаючи з другої половини XIX ст і по 20-і роки поточного століття, спроби реформувати турецький алфавіт на базі арабської графікине дали позитивних результатів. Спроби заміни арабського алфавіту іншим раціональнішим для турецької мови алфавітом неухильно зустрічали в султанській Туреччині саме негативне відношення з боку феодалів і, особливо, духовенства”

<…>

“…В результаті впертої боротьби перемогли прибічники латинського алфавіту, чому немало сприяв перехід на латиницю Азербайджанською і інших республік Радянського Союзу.”

<…>

В турецькій мові есть декілька букв, відсутніх в латинському алфавіті - це букви